Володар Таємниць

Розділ 160: Скористатися можливістю

Перекладачі: Danay із команди «Смаколики», Elein Dark із команди «Темнолісся».

Ранок вівторка.

Клейн, який уже закінчив курс навчання містицизму, не став шукати тихого куточка, щоби почитати «Порівняння стародавніх і сучасних назв» чи «Збірник справ Нічних яструбів», а залишився в кімнаті відпочинку, аби зіграти в карти з Леонардом, Кенлі та Роял.

«Я лише сказав містеру Азіку створити для мене можливість винести Запечатаний артефакт 3-0782... Однак далі все залежатиме від моїх навичок імпровізації...» — Клейн не думав про свої карти, тому грав жахливо. За годину він програв п'ять солі й почувався ніяково. Тепер хлопець планував зосередитися на грі, щоби повернути частину втрачених грошей.

Після придбання інгредієнтів для амулета Сонячного Полум'я, його особисті гроші знову зменшилися до менш ніж одного фунта. Крім того, йому доводилося щодня платити по два солі за оренду карети для пошуків будинку із червоним димарем.

Поки вони чекали, коли Кенлі перетасує карти, Клейн підняв мідний пенні, що лежав перед ним, і недбало крутнув його.

Раптом він відчув на собі погляд Роял, дуже пильний погляд.

«Що?» — Клейн спочатку був приголомшений, а тоді перевів погляд на мідну монету, яка ось-ось мала впасти.

«...Вона підозрює, що я схитрую за допомогою ворожіння? Ми ж просто граємо між собою в карти, чи треба так серйозно до цього ставитися?» — він раптом усе зрозумів і з сухим сміхом грюкнув монеткою по столу.

Саме тоді у двері увійшов Данн Сміт. Він озирнувся і сказав:

— У містечку Морзе щось сталося. Леонарде, розберися із цим, будь ласка.

«Містечко Морзе?» — Клейн відчув, як його свідомість здригнулася. Він запитав, намагаючись удати, ніби робить це з простої цікавості:

— Капітане, яка ситуація?

Данн подивився на нього і сказав:

— Останнім часом у цьому районі було кілька надзвичайних випадків. По-перше, люди чули ридання, коли проходили повз кладовище, і бачили невиразні фігури, що миготіли повз. Одна вдова зустріла свого покійного чоловіка, коли прокинулася посеред ночі. Від переляку вона ледь не втратила свідомість. Крім цього, ще один самотній літній чоловік почав постійно чути важкі кроки, що відлунюють у будинку. Однак, як тільки він запалює свічку або газову лампу, знову настає тиша. Люди в містечку вірять у Богиню, тому місцевий священник передав нам цю справу.