Володар Таємниць

Розділ 95: Прохач

— Молитва?

Розум Клейна сколихнувся, коли він використав той самий метод, за допомогою якого колись підглядав за Повішеним. Він дозволив своїй духовності поширитися назовні й торкнутися багряної плями.

Перед його поглядом постало невиразне і спотворене зображення. Він ледве міг розгледіти білявого підлітка, який стояв на колінах на землі, обличчям до кришталевої кулі.

На підлітку був обтислий чорний одяг, який сильно відрізнявся від модних тенденцій Королівства Лоен, а також від традиційного одягу Імперії Фейсак й Республіки Інтіс, який Клейн якось бачив у журналі.

Підліток перебував у темній кімнаті, обставленій старовинними меблями, яку час від часу освітлювали спалахи світла, але Клейн не чув ні гуркоту грому, ні шуму дощу.

Юнак, схрестивши пальці, поклав долоні на чоло. Він схилив тіло вперед, про щось благаючи. Його сильний акцент віддавався гудінням у вухах Клейна.

Клейн уважно слухав, але виявив незручний факт:

Він не міг зрозуміти, що каже цей хлопець. Він ніколи не стикався з подібною мовою!

«... Я, таємничий володар над сірим туманом, навіть не можу зрозуміти іншу мову...» Самопринизливо засміявся Клейн, і якийсь час серйозно прислухався. Він був більш уважний, ніж навіть в той раз, коли складав аудіювання з англійської мови.

Прислухаючись, він поступово усвідомив проблему:

«Хоча мова цього юнака не належить до жодної з тих, які я вивчав, вона дуже схожа на Стародавній Фейсак!»

«Батько... Мати... Ймовірно, це значення цих двох слів, чи не так? Це дуже схоже на Стародавній Фейсак, але не без відмінностей...» Клейн насупив брови й глибоко замислився. «Стародавній Фейсак був досить поширеною мовою в Четвертій Епосі. І від нього походять усі сучасні мови. Крім того, він все ще розвивається... Проте я не можу зараз цього підтвердити...»

Він вслухався знову і знову, переконуючись, що ця мова не могла бути сучасною, як Лоен, Фейсак або Інтіс.

«Один із діалектів Стародавнього Фейсака? Як мова, що використовувалась у записнику родини Антигон?» Клейн постукав пальцем по краю бронзового столу і непомітно кивнув. «Але існує й інша можливість. Стародавній Фейсак не виник на порожньому місці, це була еволюція Йотуна, мови велетнів... На Півночі імперії Фейсак завжди стверджували, що вони походять від велетнів. Тому це може бути й древній Йотун».