Володар Таємниць

Розділ 32: Духовний Зір

Клейн глянув на темно-синю желеподібну субстанцію, не знаючи, чи можна її назвати рідиною. Він нервово ковтнув слину і насилу сказав:

— Мені просто потрібно це випити?

— Чи немає потреби у додаткових ритуалах, заклинаннях чи молитвах?

Старий Ніл одразу кинув і сказав:

— Додаткові ритуали? Є. Випий келих вина Інтіс Аурмір, потім викури сигару Дезі, далі наспівуй розслаблюючу мелодію і станцюй бадьорий придворний танець. Якщо хочеш, можеш навіть станцювати чечітку. Зрештою, зіграй у Гвинт...

Коли він побачив, що вираз обличчя Клейна став приголомшеним, старий Ніл засміявся і додав:

— Якщо, звичайно, ти сильно нервуєш.

«...Ви жартуєте, га?» Куточки рота Клейна нервово смикнулися, коли він чинив опір бажанню витягнути револьвер.

Хлопак відклав тростину і простяг праву руку. Він підняв чашу, наче тримав у руках щось дуже важке. Запах зілля був слабкий і, здавалося, майже невловний.

— Хлопче, не сумнівайся. Чим більше ти вагатимешся, тим більше нервуватимеш і боятимешся. Це лише позначиться на подальшому поглинанні, — сказав старий Ніл, стоячи спиною до Клейна.

Він сказав це ніби ненароком.

Наче йому було байдуже, чоловік підійшов до найближчої раковини, де увімкнув кран і вимив руки.

Клейн мовчки кивнув і глибоко вдихнув. Немов повернувшись у дитинство, коли він приймав ліки, він затис собі ніс і одним махом проковтнув зілля.

Прохолодне та дуже приємне відчуття з'явилося у нього в роті. Потім усе це вирушило до шлунка.

Липка темно-синя рідина, здавалося, випустила тонкі й довгі мацаки, приносячи стимуляцію та холод до кожної клітини тіла Клейна.

Він не міг не тремтіти, коли його зір затуманився. Всі кольори навколо, здавалося, стали насиченішими. Червоний став червонішим, блакитний — блакитнішим, а чорний — чорнішим. Насичені кольори спалахнули цілою палітрою і перемішалися, наче на картині імпресіоніста.

Клейн вже зустрічався зі схожим ефектом. Це було того дня, коли над ним чаклувала Духовний Медіум Дейлі.

У цей момент його зір став розмитим. Хоча його розум вибухнув фарбами, він все одно був ясним. Клейн почував себе потерпілим, який повільно дрейфує у морі.