Володар Таємниць

Розділ 84: Елізабет

Побачивши вираз обличчя своєї сестри, Клейн раптом відчув, що це гарна можливість. Він подивився на дівчину і з усією серйозністю заявив:

— Мелісса, думаю, ти теж не виявляєш належної поваги до сьогоднішньої вечері.

— Що? — Мелісса мала спантеличений вигляд.

Клейн вказав на її шию.

— Як леді, тобі не вистачає намиста, яке б підкреслювало красу твоєї шиї.

Не чекаючи, поки його сестра скаже хоч слово, він усміхнувся і витяг з кишені срібний оберіг у вигляді ангельських крил.

— На щастя, у мене є подарунок.

— ... — Мелісса спочатку здивувалася, але не могла не спитати.

— Скільки ж він коштує?

«Сестричко, твої занепокоєння справді абсолютно недоречні...» — Клейн усміхнувся:

— Насправді не дуже дорого. Я придбав заготовину й, імітуючи те, що бачив, вигравіював на ній заклинання благословення та красиві візерунки

— Ти їх вигравіював? — розгублено запитала Мелісса.

— Ну як тобі? Що думаєш про мою роботу? — Клейн скористався можливістю, щоб передати оберіг своїй сестрі.

Мелісса оглянула оберіг з усіх боків і задумливо прикусила нижню губу.

— Мені подобається це ангельське пір'я.

«Якщо ти вважаєш заклинання та символи, які я сам вигравіював, настільки жахливими, просто скажи мені про це. Не потрібно пом'якшувати свої слова... Цінність оберега полягає в його дії!» Клейн підняв куточки губ. Коли він уже збирався почати переконувати сестру прийняти цей подарунок, Клейн побачив, що Мелісса, з виразом наче її змушують, одягла оберіг. Потім ретельно розташувала його у вирізі сукні.

— Ідеально, — Клейн оцінив її зусилля і видав явно зайвий комплімент.

Мелісса кинула на нього погляд і подивилася на свій оберіг. Вона пробурмотіла:

— Клейн, ти ніколи не був таким раніше. Твої вчинки...

— Можливо, це через мою хорошу роботу. З пристойним доходом я став трохи впевненішим у собі, — Клейн перервав сестру і пояснив їй все до того, як вона поставить запитання.

«Ех, хоча я й отримав фрагменти пам'яті оригінального Клейна, і навіть виглядаю цілком природно, але дрібниці я все ж таки не зміг змінити. Я так і не позбувся своїх звичок. Особливо, коли я стаю все ближчим і ближчим із Бенсоном і Меліссою...» Він подумки зітхнув.