Володар Таємниць

Розділ 22: Початкові Послідовності

Після того, як він піднявся сходами й повернувся до приймальні, Клейн зібрався попрощатися з Розанною, коли почув, як шатенка бадьоро сказала:

— Капітан передав, що ти можеш прийти в понеділок. Він хоче, щоб ти спершу впорався з домашніми справами.

— Добре, — Клейн ніяк не очікував, що керівник Нічних Яструбів буде таким гуманним та люб'язним.

Завдяки цьому він відчув подяку.

Хлопець планував прокинутися рано-вранці й скористатися нагодою поблукати містом, щоб відвідати Тінгенський Університет. Він хотів попередити робітників про те, що не планує брати участь у співбесіді. Зрештою він спочатку отримав можливість пройти співбесіду лише завдяки рекомендаційному листу, написаному його наставником. Попри це, формальна відмова від проходження співбесіди була формою елементарної ввічливості. Навіть якщо це було не заради нього самого, він мав поважати зусилля свого наставника.

У світі, де не було телефонів, де телеграми доставлялися лише живими людьми, а відправляти листа було вже надто пізно, він відчував, що поїздка до університету на громадському транспорті буде найекономнішим і відповідним рішенням.

Здобувши особливий дозвіл капітана, Клейну більше не треба було напружуватись, щоб усе встигнути. Він міг прокинутися пізніше і спокійно дістатися університету.

Клейн якраз хотів зняти капелюха, щоб попрощатися з Розанною, коли щось згадав. Він озирнувся і понизив голос.

— Розанно, а ви знаєте, з чого починається повна Послідовність, якою володіє церква Богині Вічної Ночі?

Він забув спитати про це старого Ніла.

Очі Розанни розширилися, коли вона з подивом подивилася на Клейна.

— Ти хочеш стати Потойбічним?

«Це настільки очевидно?» Мова тіла підвела його, коли він зніяковіло відповів:

— Дізнавшись, що у світі існують незвичайні та таємничі сили, я неминуче почав відчувати деякі прагнення.

— Ох, моя Богине. Ти хоч уявляєш, як це небезпечно? Хіба капітан не пояснював тобі цього? Ворогами Потойбічних є не лише сектанти та темні чаклуни, а й вони самі! Щороку велика кількість людей втрачає над собою контроль. Дехто навіть жертвує власним життям! Ти не замислювався над тим, що відчуватиме твоя сім'я? — Розанна несвідомо почала жестикулювати своїми руками.