Володар Таємниць

Розділ 127: Закладання основи

Світло газової лампи пробивалося крізь скло, освітлюючи вартову кімнату. Старий Ніл закінчив гортати газету, зробив ковток кави й подивився на Клейна.

— Як зараз почуваєшся? Заспокоївся? Чи може ще хочеш келих вина, дострокову зарплату й вихідний?

Клейн, який повністю засвоїв зілля Провидця, намагався за допомогою медитації змінити свій «перемикач», що активував Духовний Зір, зробивши його менш помітним.

Тепер йому більше не потрібно було покладатися на фізичний рух, щоб активувати свій Духовний Зір. Він може використовувати більш непомітний підхід для досягнення цього, наприклад, натискання великим пальцем на суглоб середнього пальця або подвійне постукування по зубу.

Клейн обдумав ситуації, в яких йому потрібно було використовувати Духовний Зір, тримаючи в одній руці револьвер, а в іншій — тростину. Зрештою, він зупинився на постукуванні зуба. Лівий кутній зуб буде використовуватися для активації, а правий — деактивації.

Після багаторазового повторення процедури він завершив заміну. Хлопець розплющив очі й усміхнувся.

— Я просто був занадто стурбований операцією капітана. Мені не потрібно заспокоюватись.

Водночас він двічі постукав по лівому кутньому зубу і спробував активувати свій Духовний Зір. Він хотів якнайшвидше опанувати новий метод.

*Кашель! Кашель! Кашель!*

Старий Ніл почав несамовито кашляти. Він кашляв, поки його обличчя не стало червоним, як варений омар.

— Що сталося? — Клейн застиг, перш ніж занепокоєно запитати.

Він серйозно просканував ауру старого Ніла і помітив, що кольори, які відображали його здоров'я, були в нормі й лише трохи тьмяні через його вік.

Старий Ніл кашляв майже двадцять секунд, перш ніж заспокоїтись. Він намацав свою чашку кави й повільно зробив ковток.

— Кожен робить помилки, кхм. Я щойно кавою похлинувся... То що, почнемо наш сьогоднішній урок містики?

— Так, — Клейн мовчки двічі постукав по правому кутньому зубу.

Хлопець був у захваті, але водночас і розчарований тим, що повністю перетравив зілля Провидця на тиждень чи два раніше, ніж очікував. Він, звісно, радів, що звільнився від ризику втрати контролю і незабаром зможе просунутися далі, здобувши ще більше потойбічних здібностей. Будь-хто був би щасливий і схвильований цим. Але він також був розчарований, оскільки це порушило його плани та графік.