Володар Таємниць

Розділ 28: Таємний Орден

*Тудум! Тудум! Тудум!*

Серце Клейна шалено забилося. Воно різко стискалося та розширювалося. Це змусило його тіло тихенько затремтіти.

На мить він навіть забув, що йому треба було зробити, коли постать людини раптово завмерла. Він трохи нагострив вуха, ніби прислухаючись до будь-яких змін.

Кров ударила йому в голову і Клейн повернувся до реальності, відновивши свої когнітивні здібності. Під подушкою він потягся до дерев'яної ручки револьвера.

Він дуже швидко заспокоївся й тихо та повільно підняв револьвер, прицілившись у голову порушника спокою.

Щиро кажучи, він не був упевнений, що зможе потрапити у голову незнайомця. Хоча він міг стабільно вражати мішень під час практики на стрільбищі, але об'єкт, що рухається, кардинально відрізнявся від нерухомої мішені. Він не був настільки зарозумілим, щоб не усвідомлювати цього.

Однак, він ще пам'ятав зі свого минулого життя, що ядерна зброя мала найбільшу силу до свого запуску.

Цей принцип чудово підходив і до його нинішньої ситуації. Поки він не почав стріляти, його револьвер мав чудову стримувальну силу.

Поки він не натисне на курок і не вистрілить, його противник не знатиме, новачок перед ним або професійний стрілець. Його тривоги й страхи ще більше заплутають його, внаслідок чого він не робитиме різких рухів.

В одну мить у нього в голові з'явилася ще одна думка, завдяки якій він набув рішучості. Він був не з тих людей, які стають спокійнішими, стикаючись з реальною небезпекою. Але він уже проаналізував ситуацію, де стикається зі зловмисником, але використовує не агресію, а залякування.

В імперії Фудоголіків існувала ідіома «де є обережність, там не буде небезпеки!».

Коли Клейн направив револьвер на непроханого гостя, худий чоловік раптово завмер, ніби щось відчув.

Після цього він почув смішок і чоловічий голос:

— Добрий вечір, сер.

Худий чоловік стиснув кулаки, а його тіло напружилося. Клейн сидів на нижньому ярусі ліжка і цілився револьвером у голову цієї людини, намагаючись говорити неквапливо і природно, як тільки міг.

— Будь ласка, підніміть руки й поверніться. Робіть це повільно. Чесно кажучи, я дуже боязкий і легко починаю нервувати. Якщо сіпнетеся надто різко, я можу злякатися і вже не обіцяю, що випадково не натисну на курок. Так, правильно.