Володар Таємниць

Розділ 130: Таємне зібрання Баклунда

Клейн подивився на Суейна, що стояв перед трупом монстра, а потім перевів погляд на Уповноваженого Карателя, який допомагав піднятися своєму напівпритомному напарникові. Клейн раптом відчув невимовну печаль.

Членам Нічних Яструбів, Уповноважених Карателів та Механізму Колективного Розуму було майже неможливо стати героями. Те, що вони робили, ніколи не ставало відомим звичайним людям, а могло лише бути захованим у секретних документах. Але небезпека і біль, що вони переживали, були завжди реальними.

«Можливо, настане день, коли моїм ворогом стане один з моїх товаришів по команді...» Клейн тихо зітхнув. Він відчув важкий тягар, який несли на собі всі Нічні Яструби, Уповноважені Карателі та члени Механізму Колективного Розуму.

У цей момент Старий Ніл зітхнув і сказав:

— Ходімо. Не будемо їм заважати.

— Добре, — Клейн підняв свою тростину й уже збирався зробити крок, як раптом помітив, що старий Ніл все ще стискає його ліву руку.

Він занепокоєно запитав:

— Ви поранені?

Старий Ніл коротко засміявся і відповів:

— Мене поранило одним з осколків. Якби я був молодим, то точно зміг би ухилитись. На щастя, це лише невеликий поріз.

Він злегка поворушив правою рукою, щоб Клейн побачив крихітну ранку, яка все ще злегка кровоточила на тильній стороні його лівої долоні.

Після того, як він підтвердив, що серйозних проблем нема, Клейн зітхнув і пішов по трапу.

— Містере Ніл, ви набагато спокійніший, ніж я собі уявляв. Попри те, що ви були менш ніж за два метри від монстра, ви все ще могли спокійно вимовляти заклинання і використовувати амулет.

Хоча несамовитий Уповноважений Каратель стрибнув на Клейна, Старий Ніл весь цей час знаходився дуже близько до монстра.

Старий чоловік відмахнувся від компліменту.

— Я досвідчений Нічний Яструб. Серед небезпечних речей, які я робив, те, що сталося щойно, навіть не входить до першої десятки. Одного разу, коли ми з Данном патрулювали цвинтар Рафаеля, я й подумати не міг, що труп перетвориться на зомбі, покине свою могилу й буде лежати в засідці в тіні дерев. Я пройшов повз, навіть не помітивши його, бо шукав затишний закуток. Ну, ти розумієш, що я маю на увазі. Зрештою, він стрибнув мені на спину і схопив мене за горло.