Володар Таємниць

Розділ 134: Минуло понад хвилину

«Капітане, це саме те питання, яке я хотів від вас почути!» Клейн серйозно кивнув.

— Я почуваюся ще краще. Я навіть вірю, що можу скласти іспит Святого Собору прямо зараз. Це таке відчуття і впевненість, які неможливо описати словами.

Розуміючи, що його відповідь може бути трохи розпливчастою, він не втримався і додав:

— Можливо, назва зілля дійсно має вирішальне значення. Коли я суворо дотримувався виведених мною правил Провидця і діяв як віщун, все стало просто і легко. Так, тепер я можу активізовувати свій Духовний Зір ще більш непомітно.

Данн злегка насупив брови, в його очах з'явився блиск і він пробурмотів, здавалося, глибоко замислившись:

— Назва зілля...

Приблизно через десять секунд він знову подивився на Клейна.

— Хочете спочатку попередити свою родину? Неділя — це другий день після чергування біля воріт Чаніс і ви мали б відпочивати.

Беручи до уваги той факт, що Елізабет була гарною подругою його сестри, і він пообіцяв, що проблема буде вирішена протягом тижня, Клейн без вагань відповів:

— Ми не повинні гаяти часу. Після того, як ми вирушимо, просто дозвольте кареті проїхати через вулицю Нарцисів.

— Гаразд. Покличте Фрая, поки я заповню форму заявки на отримання Запечатаного Артефакту 3-0782, — Данн вказав на кімнату відпочинку по діагоналі навпроти.

Фрай був Колекціонером Трупів, тому не був наділений енергійністю Безсонних. У вільний час він часто дрімав.

«Сам заповнюєш анкету, сам її затверджуєш і сам її забираєш... Капітане, наша система управління повна лазівок...» Клейн мовчки іронізував, потім взяв капелюх і вийшов з кабінету Данна, щоб постукати в двері навпроти.

Після того, як Клейн постукав тричі, Фрай відчинив двері й подивився на нього з неприхованим здивуванням.

— У чому справа?

Після сну його волосся було скуйовджене, а сорочка неохайно застебнута. Його холодний і похмурий темперамент трохи згас.

«Однак він все ще схожий на мерця, який щойно виліз із труни...» Клейн стримав усмішку і серйозно відповів.

— Є справа, пов'язана з привидами. Капітан просить вашої допомоги.

— Добре, — Фрай підсвідомо підняв руку, пригладив скуйовджене волосся й знов повернувся до холодної людини, яка тримала живих на відстані.