Володар Таємниць

Розділ 23: Тростина

Поки Клейн прогулювався вулицею Заутленд, обдуваний теплим вітерцем, він дещо зрозумів.

Він мав лише три пенні дрібних грошей. Якщо він повернеться на вулицю Залізного Хреста на громадському транспорті, це коштуватиме йому чотири пенні. Якщо він віддасть однофунтову банкноту, це буде рівнозначно використанню стодоларової купюри, аби купити пляшку дешевої мінералки на Землі. У цьому не було нічого поганого, але й було незручно.

«Чи повинен я витратити три пенні, щоб проїхати три кілометри, а потім пройти залишок шляху пішки?» Клейн засунув руку в кишеню і сповільнив крок, обмірковуючи рішення.

«Так не піде!» Незабаром він відкинув цю ідею.

Йому знадобиться деякий час, щоб пройти решту шляху. Враховуючи, що він ніс дванадцять фунтів, величезне багатство, це було небезпечно!

«Зробити обмін у найближчому банку? Ні, нізащо! Комісія складає 0,5 %. Це занадто марнотратно!» Клейн мовчки похитав головою. Лише думка про можливі відсотки обпалювала його серце!

Відкидаючи одне рішення за іншим, очі Клейна раптом спалахнули, коли він побачив перед собою магазин одягу!

«Саме так! Чи не краще купити щось за відповідною ціною, щоб отримати потім здачу?» Офіційний костюм, сорочка, жилет, штани, шкіряні туфлі та тростина — все це було йому зараз по кишені. Рано чи пізно йому все одно доведеться їх купити!

«Ох, вибір та приміряння одягу — це таке нудне заняття. Крім того, Бенсон знає про це набагато більше та й торгується він краще. Я подумаю про це вже після його повернення... Тоді може купити собі тростину? Точно! Як кажуть "тростина — це найкращий вибір джентльмена для захисту"! Вона майже так само надійна, як і лом. Пістолет в одній руці, тростина в другій — ось бойовий стиль цивілізованої людини!» Після внутрішніх дебатів Клейн ухвалив рішення. Він повернувся і пішов у магазин одягу «Одяг та капелюхи Вілкера».

Внутрішній устрій магазинів одягу сильно нагадував звичайні Земні. Ліва стіна була заповнена рядами парадних костюмів. Середина заповнена такими речами, як сорочки, штани, жилети, краватки-метелики. Ну а праворуч були виставлені шкіряні туфлі та черевики, поміщені на скляні стелажі.

— Сер, чим я можу допомогти? — чоловік-продавець, одягнений у білу сорочку та червону жилетку, підійшов і чемно запитав.