Геройський шлях уславленого лиходія (том 1-8)

Частина 5 Дайте лиходію прийти до тями!

Шен прокинувся на галявині поруч з головним героєм, відчуваючи себе виснаженим.

Шен прокинувся на тій самій галявині. Світанкове сонечко м'яко торкалося його обличчя. Кілька разів моргнувши, він сів і озирнувся на всі боки. Перед очима все одразу ж попливло, але через кілька болісно довгих миттєвостей погляд вдалося сфокусувати.

Неподалік від нього, обхопивши руками худі коліна, у заляпаному кров'ю брудному одязі сидів Ал Луар.

– Учителю! – вигукнув він, щойно Шен опритомнів.

Шен смутно розумів, чому відключився. Витратив занадто багато духовних сил? Неприємна ситуація: він цілком виправдано очікував, що головний лиходій куди сильніший!

Йому, звичайно, було невтямки, скільки сил він насправді витратив за вчорашній день і що в інших заклинателів волосся б стало дибки, дізнайся вони про подібні витрати!

З Алом же сталася помітна, але незрозуміла Шену трансформація. Замість звичайного погляду на вчителя зі страхом і прихованим презирством у його очах читалося турбота і радість. Або Шену тільки хочеться це бачити? Хоча він, звичайно, радий, що вчитель опритомнів і не доведеться більше стирчати на цій галявині! Адже цілком очевидно, що без Шена він з Тигрової доріжки не вибереться.

Ал насправді дивився на нього іншими очима, але зовсім з іншої причини. Коли вчитель вчора вночі знесилено знепритомнів, хлопчик нарешті зрозумів, що перед ним жива людина, а не злісне божество хаосу і руйнування, яким учитель Шен став в його очах за ці роки. Він дивився на бліде закривавлене обличчя вчителя, який віддав заради нього стільки своїх життєвих сил! Але чому? Хлопчик щиро не розумів, навіщо Шен це зробив. Можливо, просто через свій мінливий настрій. Але він був вдячний тому за порятунок. Він з якоїсь причини не згадував, що порятунку і подібної витрати духовних сил взагалі б не знадобилося, якби ця ж сама людина не загнала його на Тигрову доріжку добою раніше.

Але тепер учитель лежав на холодному моху і виглядав таким беззахисним, що в Ала серце стислося. Він раптом відчув, що хоче його захистити. Людину, яка щойно врятувала його нікчемне життя. Чудове божество, яке мало повне право зневажати його носками свого вишуканого взуття все його недовге життя, що нічого не варте. Але замість цього він знайшов його, коли Ал у сльозах втік геть. Знайшов і віддав стільки своїх священних духовних сил заради його порятунку!