Геройський шлях уславленого лиходія (том 1-8)

Частина 103. Сім понеділків - чотири

 - СУКА! - Закричав Шен, ударивши кулаками в матрац.

Вовчара різко сіпнулася і швидко вибігла з кімнати.

- Твар! Чокнуте тварюка!! - Він запустив пальці у волосся. – Чому цей день з кожним разом стає дедалі гіршим?!

[Смію нагадати, що для арки «Семи понеділків» це нормально.]

- Що? – насторожився Шен. - Що ти маєш на увазі?

[Згадайте оригінальну арку], – запропонувала Система. - [Комусь цього дня необхідно померти.]

- Що?! Що? ЩО?

[Хтось все одно помре цього дня. Це умова проходження арки «Сім понеділків».]

Шен закрив обличчя руками і сів на ліжку. Сили злитися і лаятись на неї раптово скінчилися. Його все ще трясло після того, що сталося.

- Ну як, тобі подобається "розвиток сюжету"? Такий розвиток тебе влаштовує? – спокійним голосом спитав він.

[Мені не подобається], - обізвалась Система.

Шен підвівся і почав розкидати навколо речі. Як би в пошуках, чого вдягнути, але більше від злості.

Зрештою він одягнувся, вибравши для різноманітності червоне вбрання, і вийшов із спальні.

- Ал! - Вигукнув Шен, побачивши головного героя на порозі. – Чи не казав я тобі не розмовляти з незнайомими дядечками та тітоньками, га? Може, ні! Але ти маєш розуміти, що не можна вірити першим зустрічним-поперечним і розвішувати вуха, застосовуючи незнайомі «чудодійні» техніки! Давай, кажи, що тобі нарадила нова старійшина Мі Демі?

Ал Луар сторопів від такого натиску. Він усього-на-всього прийшов здатися вчителю в новій формі, але той виявився зранку сильно на взводі.

- Про що ви кажете, учителю?

- Вчорашня нова старійшина, - освіжив його пам'ять Шен, схопивши за руку. - Що вона тобі наговорила?

- М-ми з нею не розмовляли ...

Шен витріщився на нього завмерлим поглядом.

- Правильно, - сказав він. – І якщо ця тварюка до тебе підійде – не слухай жодного слова!

Вперше вчитель відгукувався про когось настільки невтішно, особливо дивно було чути подібне щодо досить гарної жінки.

- Ти мене зрозумів?

Ал кивнув, ще перебуваючи в розгубленості.