Геройський шлях уславленого лиходія (том 1-8)

Частина 86. Ти запалюєш пахощі

 [Вітаємо! Ви успішно переродилися у світі «Великого божевільного»! Вам присвоєно особу «Демнамелас», божество-демон смерті та Великий Пан секти Холодного полум'я!]

Білявий чоловік подумки пирхнув.

Він окинув кімнату уважним поглядом, запам'ятовуючи розташування всіх присутніх, і відштовхнувся руками від краю столу. Крісло на колесах від'їхало назад. «Демнамелас» підвівся і повільно випростався на весь свій немаленький зріст. Він підняв до очей свої руки з тонкими довгими пальцями і тендітними зап'ястями, підчепив пасмо білого волосся.

«Яка безглуздість. Такий ідеальний план полетів у пекло. І замість всесильного тіла та ідеального становища мені доведеться вичавлювати останнє з цього доходяги!»

- Ти, - голос чоловіка звучав хрипко, коли він показав на трепетно ​​застиглого біля дверей адепта, - підійди сюди.

Хлопець схилив голову і наблизився на кілька кроків. Демнамелас підняв руку до нього. Нещасний схопився за шию і витріщив очі. Його тіло билося в судомах, зіниці шалено оберталися в очницях, шкіра поступово сіріла і відокремлювалася від плоті, наче пласти згорілого паперу. Незабаром цей процес охопив хлопця цілком, і його тіла залишилася лише гірка попелу. Демнамелас опустив руку і глибоко зітхнув, разом з вдихом вбираючи останні крихти енергії смерті.

«Терпимо, – потім визначив він. – Демнамелас не повністю марний, хоча мені й у страшному сні не спадало на думку ставати якимось вигаданим божком».

Три жінки все ще дивовижно дивилися на нього.

- Великий пане, - сказала, впоравшись із собою, І Морі.

Вона схилилася в незграбному поклоні і відразу підвела голову, щоб побачити його реакцію.

Демнамелас немигаюче дивився на неї своїми багряними очима.

- Дозвольте привітати вас від імені всієї секти Холодного полум'я!

- Який секти? – грізно перепитав Демнамелас.

- Х-холодного п-полум'я... - злякано повторила Морі.

- Ви покликали мене в таке жалюгідне хворобливе тіло! Як маєте намір виправляти подібне?

Морі випросталась.

- Насправді у нас є на прикметі спосіб...

- Ти чого не виходиш? Приїхали, – заявив Муан.

Вовчара одразу ж стрепенулась і вистрибнула геть, змушуючи старійшину піку Слави відсторонитися. Слідом за нею з воза вибрався Шен.