Геройський шлях уславленого лиходія (том 1-8)

Частина 94. Дух кота

За кілька годин до того.

Адмін виринув зі своїх роздумів, коли повз нього навшпиньки намагалася прошмигнути молодка.

- Гей, як там тебе, того демонічного заклинача ще не спіймано?

Дівчина здригнулася і, різко розвернувшись, одразу ж схилилася в поклоні. Людина, яку вона бачила зараз перед собою, значно змінилася за ці кілька днів. Випивши життя кількох десятків людей, наданих йому як підношення адептами Холодного полум'я, він зміцнів тілом, не нагадуючи болючого замориша. А нещодавно повернувся з прогулянки, принісши з собою безсмертний меч такої сили, що вражала уяву. Воістину їхній прекрасний Великий Пан.

- Мене звуть І Морі, Великий Пане, - раболепно промовила дівчина.

- Хіба я спитав, як тебе звуть?

Дівчина в страху впала на коліна і схилилася до підлоги.

- Вибачте! Вибачте мене за вільність, Великий Пане!

- Досить, - трохи роздратовано помахав рукою той. - Відповідай на моє запитання.

- Ні, старійшина Шен... демонічний заклинач ще не спійманий.

Адмін здригнувся від несподіванки, але схилена дівчина цього не помітила.

– Як ти його назвала?

- Д-демонічний заклинач ... - не розуміючи, що цього разу не сподобалося її пану, злякано промовила та.

- Старійшина Шен? – перепитав Демнамелас. – Старійшина Шен із ордену РР?

- Д-да... Ми хіба раніше не говорили, як його звуть...

Великий Пан цокнув язиком і, схопивши свій безсмертний меч, кинувся геть. І Морі підвела голову і провела його здивованим поглядом.

- Куди ви, Великий Пане?..

«Система! - Тим часом подумки кричав той. - Підкажи мені точне місцезнаходження Шена! Мені зараз зіпсують всі веселощі!!»

***

У безтурботний сон Муана прорвалися образи та крики. Чомусь у його сні був цей дратівливий Ал Луар, лихо серед учнів, яке зовсім не вміє підкорятися старшим. Ал дратівливо займав увесь простір, і деякий час старійшина піку Слави намагався відмахуватися від нього, наче від настирливої ​​мухи. А потім все зникло, а чорноту прорізав спалах різким болю, що перехоплює подих.