Геройський шлях уславленого лиходія (том 1-8)

Частина 40.1. Мертві та живі води

 Не встиг Шен зробити ще хоча б крок до джерела, як Вовчара різко підскочила з місця і кинулася в ліс.

— Вовчара! — збентежено крикнув він їй услід. — Куди ти?!

Він почув вовче гарчання, а за ним — вищання. Шен схвильовано кинувся за нею, але не встиг навіть увійти в ліс — дорогу йому перегородив Оне. Демонічний дух усміхався, облизуючи пальці.

— Де Вовчара?! — закричав Шен. — Що ти з нею зробив?!

Оне продовжував посміхатися, дивлячись на його занепокоєння. Шен хотів було оббігти його, не звертаючи на цю потвору уваги, але Оне знову перегородив йому дорогу, немов граючись.

Розлючений, Шен зібрав у долоні духовну енергію і вдарив нею духа. Всупереч очікуванням це не спрацювало: духовна енергія немовби поглинулася темрявою, і Оне вдарила рука звичайної людини. Дух навіть не здригнувся.

— Що за?.. — Шен вражено подивився на свою долоню.

Оне розтягнув тонкі бліді губи в мерзенній усмішці. А потім скроню Шена пронизав такий гострий біль, немов череп пробили стрілою. Шен схопився за голову, насилу втримуючись на ногах.

— Я насправді не збирався робити нічого подібного, — поділився переживаннями Оне. — Але що ще я можу? Ти не повинен увійти в це джерело.

— Що? — прошипів Шен. — Яке тобі до цього взагалі діло?!

— Ми ж чекаємо твого повернення. І навіть якщо потім ти будеш злитися на мене за самовілля, я нізащо не дам тобі знову відкласти своє повернення!

— Повернення... куди?

— До нас, — нахабно посміхнувся дух.

— Та чи не пішов би ти лісом?! — обурився Шен.

Стріла в голові, яка трохи послабила свій тиск, угвинтилася в скроню з новою силою. Шена всього затрясло від болю, але він не дозволяв собі впасти. Замість цього він зробив крок назад. Ще крок. Озеро було все ближче.

— Стій! — крикнув Оне.

Шен розвернувся і з усієї сили рвонув до золотої води. Але коли до води залишалося всього два кроки, він відчув, що його обвиває чорне волосся. Від цього волосся було нікуди не подітися, воно було гірше за павутину. Немов гідра: рвонеш одну прядь — заплутаєшся ще в п'яти!

Шен прикликав свій безсмертний меч, але в піхвах від нього було мало користі, а йому ніяк не вдавалося їх скинути через волосся, що тримало його руки. Волосся обвилося навколо піхов і зрештою повністю поглинуло меч, вирвавши його з рук Шена.