Геройський шлях уславленого лиходія (том 1-8)

Частина 107. Я напишу тобі список

    Два дні тому Шен полетів на пік Бузкового світанку, щоб особисто перевірити резиденцію одноденної старійшини та всі місця, куди ступала її демонічна нога, на наявність якихось зачіпок. Надія на це була не бозна-яка, та все ж.

Варто йому зістрибнути з меча біля резиденції, як одразу за ним ніби зіштовхувався з повітря Ал.

- Ти звідки? – здивувався Шен.

– Вітаю вчителі! Я помітив ваш політ і вирішив приєднатися, вибачте цього учня за зухвалість!

Шен усміхнувся.

- Нічого не розумію. Те, що тут трапилося, також має і до тебе відношення.

Шен обернувся до дверей, через які нещодавно проходив, щоб битися з демоном. Точніше, з користувачем... Після того, що сталося, ученицям заборонено було тут з'являтися, на дверях було наклеєно друк.

Шен легко придушив її слабку силу та відчинив двері. Резиденція старійшини піку Бузкового світанку була досить великою, щоб оглянути її всю, знадобилося б чимало часу.

- Ал, якщо знайдеш щось, що може належати Мі Демі, скажи мені, - попросив Шен, а сам попрямував до тієї кімнати з дзеркалом, у якій почалася їхня остання розмова з Демна-як-його-там.

У кімнаті не виявилося нічого, Ми Демі не взяла з собою ніяких речей, що якось могли дискредитувати її особистість. Це було цілком розумною поведінкою, але дещо розчаровувало.

Шен уже збирався йти, коли його увагу привернула невелика тінь у кутку кімнати. Вона знаходилася в місці, якого не торкалося світло, і простому заклинателю здалася б звичайною тінню, але тільки не «проклятому старійшині», що відчуває енергію темряви, як ніхто в ордені РР. Шен наблизився до тіні і потягнувся рукою. Здавалося, потік темної енергії трохи завагався, ніби відчувши наближення протиборчої сили. Шен обхопив його і стиснув у пальцях. Немов желе, грудка темряви розтанула в його руці і стек на пальцях. Шен глянув на свою руку і гидливо обтрусився. Йому здається, чи ця штука нагадує шпигунський маячок? Старійшина піку Чорного лотоса пройшовся кількома кімнатами, і в результаті знайшов ще три таких.

«Скільки взагалі Демна як його там міг тут заховати? І чи тільки це його подарунки?

Шен вирішив запитати Ала, чи бачить той такі і чи може знешкодити. На той час хлопець оббіг уже весь перший поверх і знайшов ще одну цікаву кімнату Мі Демі. Серед одягу та марних жіночих штучок Ал знайшов тонку книгу незрозумілою мовою.