Геройський шлях уславленого лиходія (том 1-8)

Частина 7 Відважний лиходій!

«Системо! Це підстава! Це не рояль у кущах, а справжнісінька пастка! Ні, ти мене чуєш?! Чуєш?!»

– Учителю, ви опритомніли! – радісно захлиналася Інь.

Ось тобі й маєш. Де це вони? Шен зміг сісти і відчув, що руки його з'єднані за спиною і прикуті до вбитого в підлогу залізного кільця, а груди в кілька обертів обхоплює так зване «вервиця безсмертних», що блокує циркуляцію духовних сил. Меча при ньому, звісно ж, не було.

Четверо його учнів прикуті до протилежної стіни. Інь дивиться на нього поглядом, повним беззавітної дитячої віри. Так, дітлахи, підвів ваш учитель. От уже не чекав, що «рояль у кущах» настільки сильно просуне сюжет! Стривайте, а де головний герой?

Покрутивши головою в боки, Шен зрозумів, що ні Ала, ні Муана тут немає. Тоді, принаймні, можна сподіватися, що Муан їх врятує! Якщо, звичайно, він не потрапив у таку ж пастку і не відсиджується в схожій камері...

Все сталося так раптово, що Шен не те що вжити заходів – зрозуміти нічого не встиг. Варто було Муану сховатися в колодязі, як з боку «засмученої матусі» на них обрушилася така хвиля темної енергії, що Шен просто одразу відключився!

Ось тобі й прославлений заклинатель...

Системі таке положення справ теж не припало до смаку. Вона не забарилася порадувати:

[Системне повідомлення. – 10 балів за провалене ухилення. – 10 балів за дурість. – 10 балів за неуважність. – 10 балів за потрапляння в полон. – 50 балів за падіння в очах учнів. Підсумок: 15 балів].

Шен зблід. «Та ти жартуєш, чи що?!» Особливо мінус десять балів за дурість уразили. Він всього лише повірив самій Системі!

«Ти, брехлива зараза, ти що, бажаєш моєї швидкої смерті?!»

[Система лише бажає адекватного розвитку сюжету. Користувачеві номер два не можна занадто сильно виходити за рамки особистості господаря піку Чорного лотоса Шена. Великий заклинатель Шен нізащо б не дозволив якимось третьосортним сектантам взяти себе в полон!]

Шен похмуро мовчав. Ось вічно так: намагаєшся бути добрішим – а в підсумку страждаєш сам!

Поки він оплакував свою гірку доленьку, в напівтемну кімнату-темницю, де їх прикували, увійшла жінка, що тримала свічку. Вона поставила її на стіл, що стояв віддалік, і повернулася до Шена. Заклинатель, що уважно стежив за нею, помітив у її ході щось разюче неправильне.